порозганяти

-я́ю, -я́єш і порозго́нити, -ню, -ниш, док., перех.

1) Розігнати, вигнати звідкись усіх чи багатьох. || Примусити розійтися. || Перемігши в бою, в бійці, змусити тікати.

2) розм. Довести рух усіх чи багатьох (машин, коней і т. ін.) до великої швидкості.

3) кому що, безос., розм. Стати опухлими, порозпухати (про частини тіла, обличчя).